Главная
 
 
Анонси
Головне
Головна
Новини
Програма
Iнфоресурси
Партнери
Сайт АНТИВОЙНА
Офіційний сайт
Вікторія Шилова ВКонтакте
Наша кнопка

Официальный сайт Виктории Шиловой

Код кнопки

<a target="_blank" href="
http://shilova.org/">
<img src="http://shilova.org/
images/stories/knopka.jpg"
align="left"alt="Официальный
сайт Виктории
Шиловой" /></a>


Міліцейське свавілля на Дніпропетровщині PDF Печать E-mail

Кілька тижнів тому в Інтернет – мережі з’явилися повідомлення про затримання начальника міського УМВС Дніпродзержинська Олега Плачкова. Журналісти дізналися про цю резонансну справу зі своїх джерел інформації, натомість ані прес – служба обласного управління МВС, ані начальник ГУМВС України в Дніпропетровській області, генерал-лейтенант міліції Віктор Бабенко жодним чином не коментували скандальне затримання. Світло пролила прес – служба обласної прокуратури, повідомивши широкому загалу наступне: «Встановлено, що зазначена особа, отримавши у грудні 2004 року кримінальну справу для передачі її до суду, всупереч діючого законодавства, не скерувала її до суду, а зберігала за місцем свого проживання до листопада 2012 року, чим унеможливила своєчасне викриття винних осіб та невідворотність кримінального покарання за вчинений злочин», - йдеться у повідомленні.

Таким чином Плачкову інкримінується зловживання владою, вчинене працівником правоохоронних органів.

Раніше на сайті громадського проекту «Дорожный контроль» була оприлюднена інформація, що співробітники СБУ при обшуку в квартирі головного міліціянта Дніпродзержинська знайшли 150 000 $, а також шість одиниць нарізної незареєстрованої автоматичної зброї і три старі кримінальні справи, пов’язані з наркотиками. Не треба бути слідчим прокуратури, щоб зрозуміти – той, хто повинен боротися зі злочинцями, насправді «кришував» брудний наркотичний бізнес. Чим він кращий за наркоторговців? Інше питання – невже обласне керівництво навіть не здогадувалось, що наблизило до себе вовка в овечій шкурі? Якщо пан Бабенко не в змозі навести лад у своєму управлінні, то хіба може він захистити нас з вами, простих громадян, від злочинців та перевертнів у погонах?

За інформацією наших джерел, головний міліціянт області та інші високі державні чини обласного рівня довгий час намагалися «зам’яти» справу Плачкова, але їм в цьому завадили столичні керівники Генеральної прокуратури, СБУ та Міністерства внутрішніх справ.

До приймалень депутата обласної ради Вікторії Шилової майже кожного дня йдуть люди зі скаргами на міліцейське свавілля, що коїться у Дніпропетровській області. В наших статтях ми докладно розповідали про жахливі випадки, коли працівники міліції підкидували людям наркотики, вибивали зізнання про нібито скоєні злочини у невинних людей, влаштовували махінації з квартирами та іншим майном. Зневірені люди, в яких майже не залишилось надії на справедливість, звертаються до Вікторії Шилової ще й тому, що вона є членом постійної комісії обласної ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності. Насправді робота цієї комісії блокується вже півроку. Членам комісії не надають приміщення для проведення засідання, документи та скарги від людей вилучені керівництвом обласної ради. Вікторія Шилова на сесіях обласної ради неодноразово публічно заявляла про міліцейське свавілля на Дніпропетровщини і вимагала звіту від пана Бабенка. За 2, 5 роки свого перебування на посаді начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Віктор Бабенко жодного разу не звітував перед депутатами про результати своєї роботи, не коментував резонансні справи, і, разом з тим, не надавав відомостей про те, яким чином управління використовує гроші платників податків.

Міліцейське свавілля в Україні.

За цьогорічними даними правозахисної організації «Українська Гельсінкська Спілка», кожні тридцять секунд в Україні одна людина зазнає фізичних знущань у райвідділах міліції. Міліцейське керівництво, виправдовуючись, пояснює садизм підлеглих їхньою низькою зарплатою, плинністю кадрів, поганою професійною підготовкою. Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи нещодавно заявив наступне: «За останні два роки ситуація з катуванням чи жорстоким поводженням у міліції в Україні погіршилася. Так буде, допоки у нашому законодавстві зізнання залишається “царицею доказів”. На вибиванні зізнання у вчиненні злочину побудована вся система дізнання і слідства в Україні. І це на ментальному рівні. Працівники, які це роблять, переконані, що це нормальна рутинна робота. Адже побутує уявлення — якщо це злочинець, то з ним можна чинити будь-що».

На всю Україну прогриміло прізвище родини Павличенків - бізнесмена Дмитра і його сина Сергія. Місяць тому їх засудили за навмисне вбивство судді Зубкова, батько отримав довічне ув'язнення, а сина позбавили волі на 13 років. Нагадаємо, що Зубкова вбили 21 березня 2011 року в під'їзді в Голосіївському районі міста Києва. Двоє злочинців у білих халатах проникли в багатоповерхівку. Консьєржка пропустила їх. Суддя отримав в ліфті три ножових і кілька вогнепальних поранень. Зубков вів цивільні справи з майнових питань, і у сім'ї Павличенків він відібрав прибудову до житлового будинку. Рідні, друзі та громадськість не вірять, що цей злочин здійснили батько з сином, а сам Сергій на суді заявив про тиск на нього з боку працівників міліції. Ніяких доказів провини двох чоловіків на суді не прозвучало, більш того, у судовому засіданні свідки заперечили причетність Павличенків до вбивства та заявили про тиск на них з боку слідства.

І найголовніше – стикнувшись з продажним суддею – корупціонером, Дмитро Павличенко почав відкрито боротися за свою квартиру. Він збирав прес – конференції, писав відкриті листи до керівництва держави. Вбивство судді ніяким чином не могло повернути йому житло. Але правоохоронцям треба було розкривати злочин, шукати справжніх вбивць - справа небезпечна, а тут – беззахисні громадяни, у яких було начебто щось схоже на мотив.

В результаті, скоріш за все, ЧЕСНІ, НЕВІННІ люди – за гратами. УБИВЦІ – на волі. Справа родини Павличенків шита білими нитками, складається враження, що їх підставили грошові мішки, а міліція використала в якості «стрілочників».

Ще більш резонансною виявилася справа так званого «Караванського стрілка» Ярослава Мазурка. З самого початку ця ситуація виглядала дуже спірною та дещо підозрілою. Після самогубства чи вбивства кілера №1 цих питань стало ще більше. У деякої частини українського суспільства побутує думка, що вбивства в «Каравані» - це справа рук спецслужб, а Мазурка вбили тільки за те що він був схожий на фоторобот.

Ці випадки - тільки крапля в морі міліцейського «беспредела». Страшно сказати, але на місці родини Павличенків чи Мазурка міг опинитися будь – хто. Можливість зіткнутись з ментівським свавіллям, замішаним на корупції – абсолютно реальна для кожного громадянина.


 

 

 
Кабинет Министров Украины
Кабинет Министров Украины

Cекретариат Президента Украины

Cекретариат Президента Украины

 Верховная Рада Украины
Верховная Рада Украины

Уполномоченная Верховной Рады Украины по правам человека
Уполномоченная Верховной Рады Украины по правам человека
Днепропетровский обласной совет
Днепропетровский обласной совет

Днепропетровский городской совет
Днепропетровский городской совет

Днепропетровская обласная государственная администрация
Днепропетровская обласная государственная администрация

Генеральная прокуратура Украины
Генеральная прокуратура Украины